НЕЗЛА́ГОДЖЕНИЙ, а, е. Який не відзначається погодженістю дій, звуків, думок і т. ін. Це подружжя, так різко незлагоджене, було свого часу предметом численних розмов у львівських салонах (Іван Франко, VI, 1951, 235); Під одноманітне читання дячка й незлагоджений спів хору в домі Головатих стукотіли ножі, готувалися страви для поминального обіду (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 302).
НЕЗЛАГОДЖЕНИЙ
Тлумачення слова