НЕЗІПСО́ВАНИЙ, а, е.
1. Який не зіпсувався; придатний для користування.
2. Який не піддався поганим впливам; морально чистий. — Незіпсована, здорова натура, не вміє, маскувати своїх симпатій, ні антипатій (Іван Франко, VI, 1951, 243); — Ви всі молоді, щирі, незіпсовані душі! Не слухайте голосу глухих, не йдіть за проводом сліпих, бо й самі вони не знають, куди йдуть (Петро Колесник, Терен.., 1959, 239).