НЕЖИТТЄ́ВИЙ, а, е, НЕЖИТТЬОВИ́Й, а, е.
1. Якого не можна чи не варто запроваджувати в життя, позбавлений життєвої необхідності. Організація сільськогосподарських комун, в яких усуспільнювалися б не тільки всі засоби виробництва, а й особисте господарство колгоспників, як масова форма була нежиттєвою, бо тоді ще мало була розвинена техніка і не вистачало продуктів для задоволення всіх побутових потреб колгоспників (Історія УРСР, II, 1957, 307).
2. Відірваний, далекий від життя, від дійсності. У питаннях як внутрішньої, так і зовнішньої політики учасники антипартійної групи виступали як сектанти і догматики, проявляючи начотницький, нежиттєвий підхід до марксизму-ленінізму (Радянська Україна, 5.VII 1957, 1).