НЕЖИЛИ́Й, а, е.
1. У якому ніхто не живе. Але звідки ж у цій нежилій хаті візьметься вода! (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 273);
// Власт. приміщенню, у якому ніхто не живе. Нежилий дух.
2. Не придатний, не пристосований, не признач. для життя людей. Скоро вуличка кінчилась, і перед їхніми очима відкрився невеликий, оточений різними нежилими будівлями, кам’яний майдан (Олесь Гончар, III, 1959, 92).