НЕЖА́ЛІСЛИВИЙ, а, е.
1. Не схильний до жалості, співчуття і т. ін. Пекучий жаль дитячий обгортає хлопців на таку привабну, а нежалісливу й погордливу маму (Степан Васильченко, I, 1959, 217);
// Який свідчить про відсутність жалості, співчуття і т. ін. Жінка поточилася, боляче вдарившись об стіл спиною, ледве не впала. Її знову підхопили ті ж нежалісливі руки і міцно затиснули біля столу (Іван Ле, Право.., 1957, 134).
2. Який не викликає жалю, співчуття і т. ін.