НЕЗГІ́ДЛИВИЙ, а, е. З яким важко домовитися, дійти згоди; впертий. — Це нарід [народ] незгідливий: вони отак і до суду-віку на одно не згодяться (Лесь Мартович, Тв., 1954, 128); — Зоньки я не хотіла, — продовжувала базікати Олена. — Молилася, грішна, щоб не було дитини.. 1 може, тому Зонька така незгідлива, така швидка до суперечки (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 317).
НЕЗГІДЛИВИЙ
Тлумачення слова