НЕЗГА́НЬБЛЕНИЙ, а, е. Якого своїми вчинками, поведінкою не зганьбив, не знеславив хто-небудь. Я жив би двічі і помер би двічі, Якби було нам два життя дано, Щоб людству чесно глянути у вічі, Незганьбленим зберігши знамено (Микола Бажан, Вибр., 1940, 119); Крізь злигодні і небезпеки життя пронесла вона незганьбленою свою чистоту (Радянське літературознавство, 7, 1966, 65).
НЕЗГАНЬБЛЕНИЙ
Тлумачення слова