НЕЗДОЛА́ННИЙ, а, е. Якого не можна здолати, знищити, підкорити, перебороти і т. ін.; непереможний. Нездоланну силу продемонстрував соціалістичний лад в час Великої Вітчизняної війни (Комуніст України, 10, 1966, 29); Корчмар без жодної потреби; приголомшений нездоланним горем, спинився біля залізної брами (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 170); Дружби нашої святої єдність нездоланну не порушити нікому ні тепер, ні потім (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 325).
НЕЗДОЛАННИЙ
Тлумачення слова