НЕЗДЕ́РЖУВАНИЙ, а, е, розм. Якого не здержує, не спиняє і т. ін. Хто-небудь. За ним гнали вслід жалі товаришів праці, нездержувані насміхи над його долею, що так болюче собі з нього зажартувала (Антін Крушельницький, Буденний хліб.., 1960, 66).
НЕЗДЕРЖУВАНИЙ
Тлумачення слова