НЕЗДЕ́РЖНИЙ, а, е. Якого не можна або важко здержати, спинити і т. ін. Весела голосна розмова, веселий нездержний регіт аж розлягавсь по старому садку (Нечуй-Левицький, I, 1950, 618);
// Те саме, що нездержливий. Цей нездержний чоловік схоплювався з місця, в забутті ляскав по плечах того, хто сидів у кріслах перед ним (Олександр Ільченко, Серце жде. 1939, 261).
НЕЗДЕРЖНИЙ
Тлумачення слова