НЕЗЦІЛЕННИЙ

НЕЗЦІЛЕ́ННИЙ, а, е. Якого не можна вилікувати, зцілити;
//  у знач. ім. незціленний, ного, чол. Той, кого не можна вилікувати, уцілити. Сповідали, причащали [товариша] Й ворожки питали, — Не помогло… з незціленним В дорогу рушали (Тарас Шевченко, I, 1963, 253).