НЕЗБО́РНИЙ, а, е, ритор. Те саме, що незборимий. — Велика руська земля, дужа, незборна (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 55); У голосах мужиків звучало незборне завзяття та жадоба помсти (Юліан Опільський, Іду.., 1958, 600).
НЕЗБОРНИЙ
Тлумачення слова