НЕЗБО́РЕНИЙ, а, е. Якого не зміг перемогти, скорити, збороти хто-небудь; ненереможений. Ми брали з кривавого бою, не знавши вагань у бою, оспівану, друже, тобою незборену землю свою (Микола Упеник, Вірші.., 1957, 38); Попереду був важкий марш тисячі людей, які героїчно вирвались з ворожого оточення і незборені, невловимі, йшли далі мстити і нищити ворогів… (Микола Шеремет, В партиз. загонах, 1947, 74).
НЕЗБОРЕНИЙ
Тлумачення слова