НЕЗБАГНЕННО. Присл. до незбагненний. Незбагненно велика могутність людської мислі (Радянська Україна, 21.IV 1963, 1);
// у знач. присудк. сл. — Це просто незбагненно, — не вгамовувався Враницький (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 160).
НЕЗБАГНЕННО
Тлумачення слова