НЕЗАВЕ́РШЕНИЙ, а, е. Не доведений до кінця; незакінчений. Робочий стіл, як ніколи завалений рукописами — незакінчений роман, незавершена п’єса, недописаний сценарій (Любомир Дмитерко, Там, де еяс, 1957, 5); Цимбал відчував, як навздогін за ним тягнеться довгий хвіст незавершених справ (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 103).
НЕЗАВЕРШЕНИЙ
Тлумачення слова