НЕЗАТУХА́ЮЧИЙ, а, е.
1. Який не перестає горіти.
2. фіз. Який має постійну амплітуду (про коливання). У сучасній радіотехніці використовуються головним чином незатухаючі електромагнітні коливання (Курс фізики, III, 1950, 229).
НЕЗАТУХАЮЧИЙ
Тлумачення слова