НЕЗАПЛЕ́ТЕНИЙ, а, е. Якого ніхто не заплів (про волосся). Прохор схопив Віру за довге, незаплетене волосся й поцупив до себе (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 153); Незаплетені коси;
// З розплетеним волоссям (про людину). Раптом Віра, дико скрикнувши, схопилася з місця й нерозчесана, незаплетена побігла від річки (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 155).
НЕЗАПЛЕТЕНИЙ
Тлумачення слова