НЕЗАПЕРЕ́ЧНІСТЬ, ності, жін. Абстр. ім. до незаперечний. Нова сила справ постала з революційного ладу з такою незаперечністю, як світ постає, з світу (Олександр Довженко, I, 1958, 70); Логіка Лесі Українки відгострена, як бритва, і це надає її висновкам незаперечність переконань (Максим Рильський, III, 1956, 113).
НЕЗАПЕРЕЧНІСТЬ
Тлумачення слова