НЕЗАПЕРЕ́ЧЛИВИЙ, а, е. Якого не можна заперечити, який не допускає ніякого сумніву, заперечення. Романтична скерованість [письменника] у майбутнє тісно пов’язана з незаперечливою вірою в силу вітчизняної науки й техніки (Павло Тичина, III, 1957, 375).
НЕЗАПЕРЕЧЛИВИЙ
Тлумачення слова