НЕЗАМО́ЖНИК, а, чол. Незаможний селянин, бідняк у період до колективізації села. Місцеві незаможники всіляко сприяли загонові, допомагаючи виявити, де перебуває, банда (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 17).
НЕЗАМОЖНИК
Тлумачення слова
НЕЗАМО́ЖНИК, а, чол. Незаможний селянин, бідняк у період до колективізації села. Місцеві незаможники всіляко сприяли загонові, допомагаючи виявити, де перебуває, банда (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 17).