НЕЗАМО́ЖНИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до незаможник. Рух за створення незаможницьких загонів перевершив усі сподівання: тисячами пішли (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 518);
// Належний незаможникові, незаможникам. — А млин паровий наш же, незаможницький, компанією в оренду собі взяв [Матюха] (Андрій Головко, II, 1957, 74).
НЕЗАМОЖНИЦЬКИЙ
Тлумачення слова