НЕЗАМІ́ННИЙ, а, е.
1. Дуже потрібний, підходящий. — А щодо роботи, то ми маємо якраз таку, що .. будеш ти на ній незамінним чоловіком (Олекса Гуреїв, Новели, 1951, 115);
// у чому і без додатка. Який має велике значення; дуже важливий. Сучасна обчислювальна техніка стає незамінною в багатьох галузях народного господарства (Наука і життя, 2, 1963, 2); Яра пшениця є незамінною страховою культурою на випадок пересіву загиблої озимини (Хлібороб України, 2, 1966, 12).
2. Якого не можна замінити, відновити, поповнити і т. ін., рівноцінного якому не можна знайти. Діди, ..нібизговорившись, доказували не раз на колгоспних зборах, що незамінних комірників нема і треба їх міняти кожен рік (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 403).