НЕЗАЛЕ́ЖНИК, а, чол., політ. Член української дрібнобуржуазної партії, що діяла в 1918—1920 рр. Навесні 1919 р. дрібнобуржуазна націоналістична партія незалежників, партії українських есерів і меншовиків стали організаторами куркульського бандитизму (Наука і життя, 10, 1969, 3).
НЕЗАЛЕЖНИК
Тлумачення слова