НЕЗАКО́ННИЙ, а, е. Який забороняється законом, порушує закон. — Треба і можна боротися проти кожного незаконного вчинку (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 398); Необхідно берегти ліс, не допускати незаконних вирубок (Колгоспник України, 8, 1958, 40);
// Який суперечить законові, йде врозріз з ним. Та й люди нічого незаконного, коли подумати, не вимагали від пана: тільки хотіли за свою роботу мати більший заробіток (Михайло Стельмах, I, 1962, 580);
// Не оформлений юридично; позашлюбний. Звісно, гріх тратити своє добро на незаконних жінок (Михайло Стельмах, II, 1962, 94).
НЕЗАКОННИЙ
Тлумачення слова