НЕЗАКІ́НЧЕНИЙ, а, е. Не доведений до кінця; незавершений. Так і залишилась незакінченою хата, на яку поволі почав був стягатися столяр (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 22); На дверях з’явився .. з незакінченим туалетом, з сивими бакенбардами полковник (Петро Панч, II, 1956, 439).
НЕЗАКІНЧЕНИЙ
Тлумачення слова