НЕЗАХИ́ЩЕНИЙ, а, е.
1. Не готовий до оборони, захисту від нападу, удару, ворожих дій і т. ін. Німці вчинили на незахищений Лондон жахливий наліт (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 172); Незахищений тил;
// Який не охороняється, не оберігається і т. ін. від чогось небезпечного, небажаного. Ще б лише одну мить недогледів Наливайко, і незахищену голову гетьмана повстанців розрубала б та люта рука дозорця (Іван Ле, Наливайко, 1957, 103).
2. Який не має прикриття, захисту і т. ін. від несприятливих, шкідливих дій, впливів чого-небудь. Хорошко знав, як небезпечно хоч кілька хвилин дивитися незахищеним оком на світло зварювання (Вадим Собко, Біле полум’я, 1952, 245); Під метеорологічний майданчик треба відводити відкриту, незахищену від вітрів і характерну для довколишньої місцевості ділянку (Хлібороб України, 7, 1965, 33);
// техн. Який не має; оболонки чи спеціального пристосування і т. ін., що гарантувало б безпеку при зіткненні або дотику. Доторкатись до незахищеного або погано ізольованого електропроводу небезпечно (Токарна справа.., 1957, 34).