НЕЗА́ЙНЯТИЙ, рідко НЕЗАНЯТИЙ, а, е.
1. Який пустує, не використовується (про приміщення, місце і т. ін.). А ти ж біля печі цілий день… Так втомишся, що як одбереш де пізньої доби незаняте місце, як припадеш, то, як убита, до самого білого світа не прокидаєшся (Панас Мирний, I, 1954, 76); Тепер, .. коли я ночувала в незайнятій ніші її квартири, придивилася я ближче до її життя (Ірина Вільде, На порозі, 1955, 159); Сперся [слідчий] ліктями на високу спинку незайнятого крісла (Петро Колесник, Терен.., 1959, 268); Незайнята машина.
2. розм. Не завантажений роботою (про людину); вільний.