НЕЗАГОРІ́ЛИЙ, а, е. Не покритий загаром; білий. Тільки головка його чорніє та блищить біле, незагоріле тіло крізь гостроверхий лист (Нечуй-Левицький, I, 1956, 104); Ось оця молодиця з немовлям на руках — білолиця, незагоріла (Андрій Головко, II, 1957, 454).
НЕЗАГОРІЛИЙ
Тлумачення слова