НЕЗАБУ́ТИЙ, а, е. Який добро зберігся в нам’яті, про якого пам’ятають. О друже мій добрий! друже незабутий! Живою душею в Украйні витай (Тарас Шевченко, I, 1963, 328); Як сотні літ, летять вони [чорногузи] По давньому маршруту, Летять, летять із далини На землю незабуту (Ярослав Шпорта, Ти в серці.., 1954, 85);
// у знач. ім. незабуті, тих, мн. Ті, кого пам’ятають. А ми вже в селі споминали забутих І всіх незабутих, повішених рядом (Андрій Малишко, Звенигора, 1957, 117).
НЕЗАБУТИЙ
Тлумачення слова