НЕЗАБАРОМ, присл. Через деякий час, невеликий період після чого-небудь. Незабаром після того вийшла воля (Панас Мирний, IV, 1955, 295); Знайомство Міцкевича з Пушкіним, як усім відомо, незабаром перейшло в дружбу (Максим Рильський, III, 1956, 304);
// Через короткий відрізок часу; трохи згодом. Дворак верхи кудись скочив і повернувся незабаром (Марко Вовчок, I, 1955, 175); На ґанку загупали чиїсь швидкі кроки, потім шалено задзвонив дзвоник, незабаром постукали в двері (Михайло Стельмах, I, 1962, 448);
// У найближчому майбутньому; скоро. Схаменіться! будьте люде, Во лихо вам буде. Розкуються незабаром Заковані люде (Тарас Шевченко, I, 1951, 331); — А чи чував ти, Федосію Андрійовичу, що ось незабаром буде заведена для сільських учителів форма? (Степан Васильченко, I, 1959, 142);
// у знач. присудк. сл. Скоро. Ось уже різдво незабаром (Андрій Головко, II, 1957, 506); Рвався [Черниш] до нього [берега] очима, всією істотою. Ось уже незабаром, ось уже близько… (Олесь Гончар, III, 1959, 352).
НЕЗАБАРОМ
Тлумачення слова