НЕЗ’ЯСО́ВАНИЙ, а, е.
1. Якого не з’ясував хто-небудь, який залишається незрозумілим; неясний. Підходжу до вікна… Обгортає зелена, п’яна лінь, а десь у грудях колькою стало щось нез’ясоване: чи то кудись треба піти, чи щось зробити (Степан Васильченко, II, 1959, 87); Селезінка відіграє велику роль у протираковій резистантності, проте механізм гальмуючого впливу селезінки на ріст пухлин ще залишається нез’ясованим (Фізіологічний журнал, VI, 5, 1960, 64).
2. Для якого нема причин, підстав; безпричинний, безпідставний. Ніяких думок не було, — лиш темнота і якась нез’ясована тривога (Іван Франко, VI, 1951, 316); Яду. У грудях нез’ясована тривога й хвилювання (Яків Качура, II, 1958, 44).