НЕВИСПАНИЙ

НЕВИ́СПАНИЙ, а, е. Який не виспався, не задовольнив своїх потреб у сні. Де-де буйні отари Товпилися з стаєнь на пасовисько, — За ними волоклись лінивим ходом Невиспані, обдерті вівчарі (Іван Франко, XIII, 1954, 205); На ранок Маруся встала з важкою головою, невиспана, невдоволена (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 291);
//  Який виражає стан людини, що не виспалася. Ішли [женці] в поле до схід сонця, спотикаючись, роздирали кулаками невиспані очі, згинались од холоду (Степан Васильченко, II, 1957, 169); З приміщення вискочив лейтенант із жовтим невиспаним лицем ічервоними очима (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 292);  * Образно. Ледь-ледь перебирає листя одинокої берези на околиці лісу невиспаний вітерець (Володимир Бабляк, Вишневий сад, 1960, 265).