НЕВИ́СОКО. Присл. до невисокий 1, 2, 6. Жайворонок підлетів невисоко й повиснув, мов на ниточці (Юрій Яновський, II, 1954, 142); Продираючись поміж густим молодняком акації, Нєдєлін натрапив на невисоко вимощене гніздо (Віталій Логвиненко, Давні рани, 1961, 138); Коли сержант Коломієць привів цього присадкуватого, миршавого «варяга» на зміну пораненому кулеметникові, Козаков оцінив його невисоко: тарган (Олесь Гончар, III, 1959, 150).
НЕВИСОКО
Тлумачення слова