НЕВИ́РОБЛЕНИЙ, а, е.
1. Недосконало оброблений;
// Який не дістав навиків, не вдосконалився. Матвій не все зрозумів з розмов ткача. Це надто раптово впало на його невироблений, заспаний і заскорузлий мозок (Мирослав Ірчан, II, 1958, 289).
2. Який не витратився, не вичерпався; невичерпаний. В кожному русі Карпа чулась невироблена сила, зла, напівдика завзятість (Михайло Стельмах, II, 1962, 365);
// Який зберіг сили, не виснажився. Невироблені люди.