НЕВИ́ПИТИЙ, а, е. Неспожитий (про рідину). Буде і для Романа стояти на столі повна по вінця чарка, проте залишиться вона невипитою (Олесь Гончар, III, 1959, 153);
// Наповнений рідиною. В лівій його руці тремтіла невипита чарка, й прозорі краплини падали на землю (Олександр Довженко, I, 1958, 340); * Образно. Візьми моє серце у руки, Тільки снами не муч і невипитим горем не муч (Андрій Малишко, Запов. джерело, 1959, 107).
НЕВИПИТИЙ
Тлумачення слова