НЕВИПРА́ВНИЙ, а, е. Якого не можна виправити, поправити; стійкий у поглядах, звичках і т. ін. Глузували й глумилися з них [козаків] шинкові завсідники, невиправні п’янюги (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 401); Дружина в нього.. закореніла міщанка і невиправна обивателька (Вітчизна, 4, 1961, 173); Тільки недругові або невиправному песимісту не видно, як багато зроблено у нашій країні в справі збереження природних багатств (Колгоспник України, 1, 1969, 61).
НЕВИПРАВНИЙ
Тлумачення слова