НЕВИ́ПРАВДАНИЙ, а, е. Який не має виправдання, якого не можна виправдати; необґрунтований. Солоха, здавалось, і справді загубила ритм роботи, В її руках почала з’являтись невиправдана поспішність, навіть метушня (Олесь Донченко, IV, 1957, 256); Окремі мізансцени [п’єси] здаються штучними, нарочитими, невиправданими (Мистецтво, 1, 1959, 16).
НЕВИПРАВДАНИЙ
Тлумачення слова