НЕВИМОВНО. Присл. до невимовний. Їй невимовно хотілося пити, але вона не здужала встати й набрати в дворі води (Борис Грінченко, I, 1963, 270); Було щось невимовно радісне, життєдайне в цьому сонячному дощі, і всі це відчули (Олександр Довженко, I, 1958, 95).
НЕВИМОВНО
Тлумачення слова