НЕВИ́КІНЧЕНИЙ, а, е. Не доведений до кінця; недовершений, недосконалий. Вітчизняна війна перервала роботу М. Трублаїні над романом «Глибинний шлях», і твір лишився невикінченим (Історія української літератури, II, 1956, 225).
НЕВИКІНЧЕНИЙ
Тлумачення слова