НЕВИ́ЇЗД, у, чол. Постійне, безвідлучне проживання в одному місці. [Бей:] Дайте місцевому префектові підпис про невиїзд з міста до розв’язання вашого питання (Володимир Самійленко, II, 1958, 195); — Накладіть арешт на домашні речі, зробіть їх опис. Підписки про невиїзд брати не треба (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 241).
НЕВИЇЗД
Тлумачення слова