НЕВИГУ́БНИЙ, а, е. Який не зникає, не піддається винищенню. Повітря в Римі було пропахчене чадом від американських машин і танків, але камені вічного міста, здавалося, ще й досі зберігають у собі невигубний запах благородного лавра (Павло Загребельний, Європа. Захід, 1961, 30); Народжене великим почуттям, великим прагненням, горінням, сово це [Т. Шевченка] і понині несе в собі невигубний вогонь і клекіт поетової душі (Літературна Україна, 30.V 1964, 2).
НЕВИГУБНИЙ
Тлумачення слова