НЕВИЧЕ́РПНИЙ, а, е. Якого важко або неможливо вичерпати, витратити і т. ін. У вікна щедро лилося сонце, на столі все вилискувало золотом і самоцвітами, ніби наочно підкреслюючи невичерпні багатства Росії (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 69);
// Дуже великий, незмірний. Енергія Леніна була справді невичерпна (Ленін, Коротка біографія, 1955, 163); Ми повертались на Україну сповнені невичерпної наснаги до праці й боротьби (Літературна Україна, 28.XII 1962, 1).
НЕВИЧЕРПНИЙ
Тлумачення слова