НЕВИ́БУХЛИЙ, а, е. Який не вибухнув, не розірвався на частини. Сходячи з могили, ступали обережног після вчителевого попередження кожен почував себе так, мовби він справді ступає по іржавих, невибухлих (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 38).
НЕВИБУХЛИЙ
Тлумачення слова