НЕВВІ́ЧЛИВИЙ, а, е. Який нехтує правилами пристойності, не виявляє уважності, люб’язності; нечемний. Іван був і досі неввічливий, а тепер ще гірший став (Юрій Федькович, Буковина, 1950, 63); — Про вас говорять, панно Маню, що внаслідок вашої, як ви самі сказали «емансипації», дуже неввічливі проти мужчин (Ольга Кобилянська, III, 1956, 15).
НЕВВІЧЛИВИЙ
Тлумачення слова