НЕВВІЧЛИВО

НЕВВІ́ЧЛИВО. Присл. до неввічливий. [Романюк:] Надіє, що з тобою? Представляєш інтелігенцію нашого села, а так неввічливо розмовляєш з керівництвом (Олександр Корнійчук, II, 1955, 202).