НЕВТИХА́ЮЧИЙ, а, е. Який постійно діє, проявляється і т. ін. Розум стуманів Од невтихаючого горя (Борис Грінченко, I, 1963, 53); Вітер. Невтихаючим потоком стрімко несеться при землі його незрима буйна сила (Іван І. Волошин, Сади.., 1950, 3).
НЕВТИХАЮЧИЙ
Тлумачення слова