НЕВТО́ПТАНИЙ, а, е, розм. По якому ніхто не ходив, якого ніхто не втоптав (про дорогу, шлях і т. ін.). Їдучи невтоптаними стежками, Марко відчув, що сніг поволі втрачає свою суху рипучість (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 375); Під білими з червоним розписом валянками скрипів, наче крохмаль, невтоптаний сніг (Леонід Смілянський, Зустрічі, 1936, 200).
НЕВТОПТАНИЙ
Тлумачення слова