НЕВТОМЛЕ́ННИЙ, а, е. Який не втомлюється. Вже сонце пішло за київські гори на захід, а невтомленні сестри все гомоніли, сперечались та все ділились (Нечуй-Левицький, I, 1956, 398); І хліб лежить перед тобою, Що невтомленною рукою В змаганні з тугою-бідою Солдатка сіяла й пекла (Максим Рильський, II, 1960, 261).
НЕВТОМЛЕННИЙ
Тлумачення слова