НЕВСТИГА́ЮЧИЙ, а, е. Який погано вчиться, відстає від інших. Якщо в групі чи підгрупі є невстигаючі учні, то для навчання їх застосовують індивідуальну форму, додаткові інструктажі тощо (Методика викладання фрезерної справи, 1958, 213);
// у знач. ім. невстигаючий, чого, чол.; невстигаюча, чої, жін. Той (та), що погано вчиться.
НЕВСТИГАЮЧИЙ
Тлумачення слова