НЕВРАЗЛИ́ВИЙ, а, е.
1. Неприступний для нападів, для ураження. Паша валка просувалася за високим залізничним насипом і була невразлива для куль (Петро Панч, На калиновім мості, 1965, 181); Тепер він [утікачі був невразливим, а перед ним гостинно шумів листям молодий березнячок (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 322).
2. Не здатний сприймати що-небудь, реагувати на образи; несприйнятливий. Як вона не лаяла, не нападала, не докоряла невістку, що довго ходила, .. — невістка не сказала слова. Невразлива якась стала (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 242).